глютен
автор: Катя Дробот
Безглютенова дієта: чи потрібна вона вам?
У меню кожного пристойного ресторану є окремі страви, що не містять глютен – білок злакових: пшениці, жита, ячменю та вівса. Це не забаганка шеф-кухаря, а також не питання смаку чи вишуканості страв. Передумовою для виокремлення безглютенового меню став факт, що приблизно для 1% населення планети глютен є небезпечним інгредієнтом, який провокує низку захворювань та погіршує якість життя.
У цій статті йдеться про те, що таке глютен, яку загрозу він становить, чи варто його уникати, та які є генетичні особливості перетворюють клейковину на небезпечний компонент їжі.
Що таке глютен і з чим його їсти
Глютен (інша назва – клейковина) міститься в злакових. Набрякаючи у воді, глютен дозволяє надати тісту для хліба бажану консистенцію, робить його в'язким та пружним. Саме тому глютен у перекладі означає «клей». За вмістом глютену визначається якість борошна. Науковці-селекціонери навіть створили сорти пшениці з підвищеним вмістом цього білку! Завдяки клейковині зерна краще зберігались, а продукти з борошна відрізнялись підвищеною живильністю.
Ці властивості глютену привернули увагу виробників харчових продуктів, і глютен став потрапляти у якості консерванта до напівфабрикатів, ковбасних виробів, та у якості загущувача до йогуртів та соусів. Тому глютеновмісні продукти більше не ототожнюються з хлібобулочними виробами.
Скибка пшеничного хліба вагою 25–30 г містить 2-3 г клейковини, в середньому люди споживають близько 10 г клейковини на день.
(Не)безпека вживання глютену
[знімок *В. К. Діке в часи його перебування на посаді директора Вільгельмінської дитячої лікарні, Утрехт]
У 1950 році голландський лікар* пов’язав наявність глютену в раціоні з проявами целіакії у хворих дітей. Це стало початком впровадження безглютенових дієт для успішного лікування целіакії.
Шістдесят років потому, в 2011 році група австралійських вчених з'ясувала, що глютен може викликати хвороби шлунково-кишкового тракту навіть у здорових людей. Ця новина спровокувала паніку серед населення і посприяла розквіту безглютенової індустрії. Яку саме загрозу становить глютен – зрозуміти нелегко. У матеріалах, присвячених потенційній небезпеці глютену, часто ототожнюють три патологічні стани, пов’язані з реакцією на злакові: целіакію, непереносимість глютену та алергію на пшеницю. Справді, симптоми цих трьох захворювань схожі, але причини їх винкинення та способи лікування – різні.
Маркери целіакії
Целіакія належить до аутоімунних захворювань. Це означає, що під час захворювавання клітини імунної системи організму замість того, щоб боротися з патогенами, розпочинають війну з нормальними клітинами органів і тканин, не розрізняючи, що є добре, а що – погане. Значний внесок у ймовірність виникнення аутоімунного захворювання роблять як спосіб життя людини, так і генетична схильність – наявність дефектів у певних генах. У випадку целіакії особливу роль відіграють гени, які регулюють імунну відповідь (HLA-DQA1) та інтенсивність запалення. Серед них HLA-DQA1, LPP, IL12A, SH2B3, HLA, CCR1, RGS1, ETS1, IL18RAP та десятки інших. Моніторинг декількох генетичних маркерів збільшує точність і достовірність діагностики захворювань.
[фрагмент хімічної структури гліадину (фракції глютену)]
HLA-DQA1
На окрему увагу заслуговує ген HLA-DQA1. Мутація rs2187668 в цьому гені провокує описану вище диверсію імунної системи. Але вона – явище доволі рідкісне: 99% населення планети мають «здоровий» ген HLA-DQA1, і лише 1% є носіями мутації.
Окрім того, самої лишень мутації у HLA-DQA1 недостатньо, щоб стовідсотково викликати розвиток целіакії. Мутація тільки збільшує шанси. Людина, яка успадкувала мутантний ген від обох батьків (A/A) має високий ризик розвитку целіакії. Серед хворих рідше зустрічаються носії мутантного гену лише від одного з батьків (A/G), а відсутність мутації rs2187668 (G/G) робить розвиток целіакії малоймовірним. Дефекти в генах HLA-DQA1 та ETS1 також збільшують ризик розвитку вовчого лишаю.

IL18RAP
У нормі «здоровий» ген IL18RAP також є елементом імунного захисту. Однак, коли в ньому виникає дефект rs917997, білок, кодований IL18RAP, провокує інтенсивне запалення слизової оболонки тонкої кишки. Особливо чутливими до запалення є люди, які успадкували дві копії мутантного гену (A/A).
SH2B3
Білок, який продукує цей ген, передає сигнали рецепторів тонкої кишки у середину клітин. Якщо ген SH2B3 несе мутацію rs653178 внутрішня стінка тонкої кишки стає надчутливою до дії глютену, що робить її більш вразливою до ушкоджень. Достовірність зв’язку rs653178 з целіакією було виявлено в аналізі геномів близько10 000 хворих. Дефект в цьому гені може збільшувати ризик розвитку хвороби Крона, а також є одним з факторів розвитку гіпертензії. Інша мутація у SH2B3 пов’язана з розвитком діабету 1-го типу.

Інші гени
Масштабне дослідження, проведене 2011 року вченими провідних інституцій Європи, США та Індії відкрив нові закономірності виникнення целіакії. Шляхом аналізу генів 12 000 хворих на целіакію, було встановлено зв’язок мутацій в генах RGS1, LPP, Il12A, CCR1 зі збільшенням ризику розвитку хвороби. Перелічені гени регулюють механізми імунного захисту, а дефекти в них збільшують можливість розвитку аутоімунного захворювання. Ці дані було підтверджено, а кількість генів, асоційованих з целіакією, в найновіших наукових роботах збільшено.
Алергіія на пшеницю, непереносимість глютену чи целіакія?
Нерозрізнення целіакії, алергії та непереносимості глютену перетворила останній на кулінарного злодія, якого намагаються уникати навіть здорові люди. Нині безглютенові дієти сприймаються спільнотою як «більш здорові», хоча насправді вони можуть принести шкоду людям без целіакії. Як правило, безглютенові продукти харчування містять менше вітамінів групи В, фолієвої кислоти, заліза та клітковини, але більше жиру та цукру. Їх споживання здоровими людьми загрожує метаболічними порушеннями та ожирінням.
Фахівці рекомендують уникати безглютенових дієт за винятком випадків, коли вони рекомендовані професійним дієтологом.
Дотримання безглютенової дієти призводить до зникнення симптомів і поліпшення стану як хворих на целіакію, так і людей, що мають алергію чи чутливість до глютену. Потрібно відзначити, що при целіакіі дотримання суворої дієти повинно бути пожиттєвим, тоді як деякі пацієнти з чутливістю до глютену або алергією можуть в подальшому повернутися до споживання глютеновмісних продуктів у разі відсутності симптомів.
Усі генетичні тести мають рекомендаційний характер і в жодному разі не є інструкцією для самолікування. Але їх проведення допоможе спеціалістам відрізнити целіакію від алергії на пшеницю чи непереносимості глютену й підібрати персональний безпечний харчовий раціон.
наступна стаття
Замовлення тесту
1.
Оформіть замовлення.
Після підтвердження платежу наш менеджер зв'яжеться з вами.
2.
Кур'єр або «Нова пошта» доставить вам набір ДНК.
3.
Візьміть зразок слини і передайте набір кур'єром чи відправте «Новою поштою». Інструкцію з набору залиште собі.
Ваші дані
Безкоштовна доставка
Доставка і відправлення тестів відбувається за наш рахунок
Доставка у місті Київ
Оберіть день і час доставки
10:00 — 12:00
12:00 — 14:00
14:00 — 16:00
16:00 — 17:00
16:00 — 18:00
18:00 — 20:00
Оплата
*Виберiть спосiб оплати
Ваша знижка
*Це обов'язкове поле для замовлення
Ви замовили
До сплати грн
*Ви заповнили не всі обов'язкові поля