10 червня

Пробіотики: дієві засоби чи фуфломіцини?

Автор: Олександр Шинкаренко

Усі мікроорганізми людського тіла об’єднуються у найдивнішу систему організму — мікробіом. Наше життя дуже залежить від мікробіому: мікроорганізми можуть впливати на поведінку, брати участь у формуванні імунітету, перетравлювати за нас компоненти їжі (наприклад, лактозу) або ж синтезувати вітаміни. Хоча мікробіом кожної людини унікальний, усі вони мають спільну рису — склад мікробіому постійно змінюється.

Від народження людина отримує мікробіом від своєї матері. В перші дні життя  немовляти мікроорганізми розмножуються та швидко заповнюють його організм. Уявіть: у людині щонайменше стільки ж клітин мікроорганізмів, скільки й власних! Упродовж життя мікробіом адаптується відповідно до харчових звичок. Більшість бактерій, що допомагають нам у травленні, вживають лише певні речовини, тому змінюючи власне харчування, ми здатні змінювати й свій мікробіом. Разом із тим, різні мікроби кишківника не тільки перетравлюють речовини, а й можуть впливати на інші системи організму. Важливо підтримувати здоровий склад бактерій всередині організму.

Існують деякі методи направленого впливу на мікробіом. Перший спосіб  — це його трансплантація: складна, однак ефективна операція. Мікробіом трансплантують разом із калом донора до кишківника реципієнта. Цю операцію, однак, застосовують лише у випадках, коли необхідне негайне втручання. Так, вона дієва при зараженні антибіотикорезистентними бактеріями Clostridium difficile —  важкій хворобі шлунково-кишкового тракту. Крім того, вивчається можливість застосування трансплантації мікробіому для лікування запальних процесів У кишківнику.

У більшості випадків, однак, трансплантація мікробіому — це гарматний постріл по горобцях. Найпоширеніша техніка, котра застосовується для корекції мікробіому — пробіотики. Пробіотики — це підготовленний до вживання концентрат бактерій. Пробіотики можуть мати різну форму — від таблеток до напоїв. Людство давно застосовує пробіотики. Гарними прикладами можуть бути кефіри та йогурти — продукти ферментації, багаті на молочнокислі бактерії.

Більше того, кількість мікроорганізмів — важливий показник якості таких продуктів. Якщо ви подивитеся на упаковку кефіру, то знайдете там показник КУО. Цей показник вказує на мінімальну кількість мікроорганізмів (КолонієУтворюючих Одиниць) на один мілілітр продукту. Високий показник КУО вказує на активність ферментації та на якість продукту.

Батьком пробіотиків вважають Іллю Мечникова. Хоча термін «пробіотик» почали використовувати значно пізніше, він першим висунув гіпотезу про те, що певні бактерії мають позитивний вплив на організм. Він помітив, що жителі деяких селищ Болгарії, що вживали переважно молочні продукти, жили вкрай довго (для початку ХХ століття, звісно). Мечников припустив, що молочнокислі бактерії мають позитивний вплив на здоров’я та довголіття цих людей. Виділену з ферментованого молока бактерію він назвав «болгарською паличкою». Сьогодні вона відома як Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus та використовується у заквасках для виробництва йогуртів.

Вивчення пробіотиків почалося з молочнокислих бактерій. Хоча вони посідають чільне місце серед мікроорганізмів, котрі утворюють пробіотики, існує значна кількість досліджень стосовно найрізноманітніших мікроорганізмів та впливу їх вживання на різноманітні патологічні стани:

  • Lactobacillus та Bifidobacterium — молочнокислі бактерії, вони становлять основу більшості пробіотиків. У першу чергу їх використовують для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, особливо добре помітний ефект цих мікроорганізмів у дітей. Також декотрі види цих бактерій проявляють антимікробну дію до патогенних мікроорганізмів.
  • Згідно з дослідженнями, гриби роду Saccharomyces здатні лікувати так званий «синдром подразненого кишківника». Крім того, вони запобігають «синдрому туриста» — діареї, що супроводжує різку зміну навколишнього середовища
  • Декотрі види Bacillus проявили себе як ефективні пробіотики для свиней

Крім того, в пробіотиках застосовуються  Lactococcus, Enterococcus, Escherichia та інші, зі своїми перевагами та недоліками.

Пробіотики також застосовують для лікування лактозної нетолератності. Фермент лактаза, що його продукують молочнокислі бактерії, дозволяє без проблем перетравлювати лактозу навіть тим людям, що зазвичай не здатні вживати молочний цукор. Цей ефект дає надію на створення особливих мікроорганізмів, котрі зможуть перетравлювати й інші речовини, що завдають проблем травленню людини.

У науковій спільноті поширений скептицизм щодо ефективності пробіотиків. Значна кількість досліджень, проведених на здорових людях, показали, що для них пробіотики мають випадковий ефект: можуть незначно покращити здоров’я або незначно погіршити, але загалом — не мають вираженої дії. Однак робити висновок про недієвість пробіотиків з огляду на результати досліджень на здорових людях некоректно. Адже більшість ліків не мають позитивного впливу на людей, що не мають хвороби, котру лікує відповідний засіб.

Крім того, спеціалістів у галузі охорони здоров’я непокоїть швидкий ріст ринку пробіотиків.  Багато виробників, що заявляють, начебто їх продукт корисний або навіть терапевтичний для організму, не мають ліцензії відповідних регуляторних органів. Занепокоєння викликають не стільки негативні ефекти пробіотиків (вони загалом безпечні, якщо не містять патогенної мікрофлори), скільки ймовірність, що хворий буде використовувати пробіотики замість ліків.

Ми вважаємо, що пробіотики, як і будь-які біологічно активні речовини, потребують відповідального ставлення. Наразі жоден пробіотик не зареєстрований як лікарський засіб. Однак це не означає, що пробіотики не мають позитивного впливу на організм.  Численні дослідження показують ефективність вживання бактерій для боротьби з хворобами. Для остаточної позитивної відповіді необхідно проводити більше дослідів. Завжди звертайтеся до свого лікаря перед тим, як вживати будь-які біологічно активні речовини. Мікроорганізми можуть мати складні взаємодії, а пробіотики діють індивідуально: один і той самий препарат може мати протилежну дію на різних людей. Персоналізована медицина обіцяє пролити світло на причину таких реакцій та стати парадигмою, що увімкне масове використання пробіотиків у медицині, в тому числі для запобігання хворобам. Враховуючи, що перехід до персоналізованого підходу вже почався, такого майбутнього чекати залишилося недовго.

Джерела:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3329544/
  2. https://nccih.nih.gov/health/probiotics/introduction.htm
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4290017/
  4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25938992
  5. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22827693
  6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4053917/