© Wendy van Santen

Чи відчувають риби біль?

Автор Інна Гоч
Кандидат біологічних наук

Між рибалками поширена думка, що риби, мовляв, болю не відчувають. Для підтвердження цього вони часто згадують бувальщину: якось один рибалка упіймав рибину, зачепивши її за око і вирвавши його. Потім він відпустив впійману рибку, оскільки вона виявилася замала, а око вирішив використати, як приманку, бо ж уся нажива на той час у нього скінчилася. Яким же було його здивування, коли на гачок потрапила знову саме та одноока риба. Ну й мораль цієї байки така, що, напевне, риби болю не відчувають, а якщо і мають якісь негативні відчуття, то вони дуже слабкі й не заважають вести нормальне для свого виду життя: шукати їжу, захист, уникати ворогів.

А що ж нам на це кажуть науковці? Правду сказати, дослідники спочатку взагалі ставили під сумнів наявність відчуттів у риб, крім, хіба що, очевидного ― зору. Ну, дійсно, лише гляньте на цих мешканців царства Нептуна: холодні, слизькі і все життя невидимі для нас, сухопутних мешканців! Навіть вислів ″холоднокровний″ навіює асоціації з істотою, що начисто позбавлена відчуттів, чи не так? Ви будете довго сміятися, але великою проблемою в іміджі риб-страждальців, як не банально, було те, що вони... не вміють говорити! Бо ж якщо істота волає бодай на своїй собачій чи пташиній мові, коли їй нанесено якусь шкоду, людині набагато легше повірити, що та відчуває щось, подібне до її власних відчуттів. Наприклад, Рене Декарт, філософ XVII століття, взагалі стверджував, що жодна з тварин не може відчувати біль. І такі думки витали в науці ні багато ні мало ― аж до кінця XIX століття.

Що ж сьогодні? Чи існує єдність у наукових колах щодо питань болю в риб? На жаль, ні. З одного боку, присутня група вчених, що вперто доводять наявність цього відчуття у риб. Скажімо, дослідження команди під керівництвом  Лінн Снеддон (Lynne U. Sneddon, Roslin Institute, UK) довели поведінкові і фізіологічні зміни у форелі після впливу шкідливих речовин. Вони виявили 58 рецепторів, розташованих на обличчі та голові форелі, які відгукнулися на принаймні один із загрозливих стимулів: механічний, термічний чи хімічний.

Проте тільки наявність таких рецепторів не може бути свідченням того, що  риба відчуває саме біль. Оскільки потрібно було виключити рефлектору реакцію організму на можливе ушкодження. Що це таке? Насправді вчені підозрювали, що реакція риби на гачок у власній губі подібна до нашої з вами реакції відсмикування руки від вогню. Адже спочатку ми відсмикуємо руку, а вже потім відчуваємо біль від опіку (тобто спрацьовують больові рецептори) або розуміємо, що отримали травму, чи не так? А можемо і взагалі не відчувати, коли рефлекторна машина дає збій: наприклад, ми думаємо, що чайник гарячий, а він уже давно встиг охолонути.

Для того, щоби повністю відкинути рефлекторний чинник, вчені вигадали цікавий дослід: вводили бджолину отруту або оцтову кислоту в губи форелі, тоді як контрольні групи отримували фізіологічний розчин. Передбачалося, що якщо риба не здатна відчувати біль від пекучої отрути чи кислоти, то і контрольна, і піддослідна групи будуть діяти однаково. Якщо ж біль відчуватиметься ― тоді в піддослідних форелей поведінка буде іншою. А що ж виявилося? Обидві групи риб намагалися втекти та демонстрували підвищений рівень збудження і стресову поведінку. Але ті, що отримали болючий укол ще й намагалися тертися губами об стінки акваріума, хоча раніше такої поведінки не спостерігалося.

Інший цікавий дослід провела група вчених на чолі з Джозефом Гарнером (Joseph P. Garner, Purdue University, USA): до тіла золотих рибок прикріпляли невеличкі нагрівачі, водночас одній частині з них вводили морфін, а іншій ― фізіологічний розчин. Дослідники передбачали, що за допомогою знеболення морфіном золоті рибки будуть в змозі витримувати більш високі температури. Проте обидві групи риб почали приблизно при тій же температурі звиватися, намагаючись втекти від подразника. Цікаво інше: після експерименту, вже в своєму акваріумі, рибки з ін’єкціями морфіну поводилися спокійно, а решта ― демонстрували насторожену, стресову поведінку. Вчені зробили висновок, що морфін блокував відчуття болю, але не поведінкові рефлекторні реакції на потенційно небезпечний тепловий стимул. Ви ж також відчуваєте іноді після прийняття знеболювального, що біль минає, але дискомфорт залишається? І цей дослід, на думку вчених, ще раз підтверджує, що риби таки здатні відчувати біль, подібно до нас, людей.

Проте інші вчені переконують, що біль у нашому звичному розумінні не властивий таким нижчим тваринам як риби. Наприклад, Джеймс Роуз (James Rose, University of Wyoming, USA) помітив ряд невідповідностей у результатах експериментів своїх англійських колег. Скажімо, вчений має сумнів: чому форель терлася губами об стінки акваріуму, та куди була попередньо введена кислота чи отрута. Невже, коли в нас сонячний опік, ми замість того, щоб уникати стикання з поверхнями, тремося запаленою шкірою об гравій? Вчені також вважають, що за відчуття болю відповідають певні ділянки кори півкуль головного мозку, а у риб, як відомо, кора ще не сформувалася еволюційно. "А на нет и суда нет!"

Зрозуміло одне: наявність дискомфортних і болісних відчуттів у риби, що звивається на вашому гачку, найімовірніше, буде незабаром доведено остаточно, але чи є цей біль болем у нашому, людському, розумінні ― питання залишається відкритим.

Джерела:

1. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1691351/
2. http://www.appliedanimalbehaviour.com/article/S0168-1591(09)00105-1/abstract
3. https://news.uns.purdue.edu/x/2009a/090429GarnerPain.html http://about-flyfishing.com/library/weekly/JamesRose.pdf

 

 

Дізнайтеся ваші варіанти генів APOE та eNOS3:
ДНК-тест «Мій раціон»
1950 грн
Замовити тест
ДНК-тест «Моє вегетаріанство»
1950 грн
Замовити тест