© Billy Meier

Скільки таємниць у лісі?

Автор Анастасія Нестеренко
Генетик

Чи були ви коли-небудь у справжньому старому лісі? Із величезними деревами, переплетеним корінням, стовбурами, одягненими у мохи? Якщо будете ― придивіться пильніше. До цілих дерев та до пнів, до лабіринту коріння, до грибів, до ковдри з листя. Прислухайтеся, чи доноситься з-під землі легенький, ледве чутний хрускіт? Якщо вам вдасться, ви дійсно зможете зрозуміти, чому ліс для деяких ― місце див та сили.

А якщо ви прочитаєте книгу ″Das geheime leben der Bäumen″ ("Таємниче життя дерев") Петера Вольлебена (Peter Wohlleben), то вам може спасти на думку, що Толкін, коли писав про ентів, про щось здогадувався. Автор книжки, лісник Бухенвальдського лісу із 20-річним стажем, дуже поетично та відверто розповідає, як він перетворився зі споживача, який сприймає дерева як врожай та власність, на людину, що бачить у кожному дереві особистість, здатну на дружбу, любов, самовідданість та самозахист. Спираючись на ті ж ідеї, що досить поспішно освітлив у своїй книзі ″Brilliant Green″ автор Стефано Манкьюзо (Stefano Mancuso), Вольлебен розповідає про результати власних спостережень та нещодавніх досліджень, які наразі активно проводяться саме в його лісі.

Вольлебен поступово спростовує загальноприйняті практики у лісництві. Так, для гарного росту дерев взагалі не треба очищувати територію від сусідів: це послаблює дерево, а не дає йому більше шансів вирости. Не треба викорчовувати пні, бо вони можуть бути пов′язані корінням та грибним міцелієм з іншими деревами. Дерева можуть відчувати прихильність або відразу до інших представників виду. Взагалі сам ліс ― це складна система, навіть ще складніша, ніж уявляли собі екологи, коли вивчали екосистеми. Тому що окрім відносин "паразит ― хазяїн", коменсалізму, симбіозу та інших механізмів, існують додаткові складні відносини між усіма лісовими мешканцями ― фотосинтезуючими та тими, які не були відомі аж до останнього десятиріччя.

Книга зачаровує не стільки науковими даними (вони вже більш-менш не нові, та є чимало інших книг на цю тему), а приваблює саме ставленням автора до дерев, його розповідями про маленькі історії. Наприклад, про старий пень, який залишався зеленим, бо його годували сусіди. Або про бідолашне дерево, з якого зняли кору, але воно якось виживало, бо сусіди змогли постачати йому необхідні речовини.

Автору цієї статті пощастило побачити старий ліс, теж німецький. У Шварцвальді, за деякими даними ― найбільшому лісі Європи, ліс здержує корінням старовинні пагорби. Часто земля осипається, і можна побачити, як міцно пов’язані один з одним кущі, трави й дерева. Серед цілих стовбурів гордо стоять пні, вкриті мохом, можливо, як в історії Вольлебена, ще зелені всередині. Можна уявити, слідуючи за Толкієном, що дерева спостерігають за туристами, ― із посмішкою або відразою. І відчувати ту дивну силу, яка колись змінила умови на всій планеті, і яка все ж тримає нашу планету разом. Ми дуже, дуже багато не знаємо про таємничі вміння рослин. Книга німецького лісника дозволяє усвідомити ― наскільки. 
 

Дізнайтеся ваші варіанти генів APOE та eNOS3:
ДНК-тест «Мій раціон»
1950 грн
Замовити тест
ДНК-тест «Моє вегетаріанство»
1950 грн
Замовити тест