© Chulapo

А ви вже спробували дієту за групою крові?

Автор Вероніка Пісковацька
Лікар-терапевт

Дієта за групами крові набула популярності у 90-х роках. Книга основоположника дієтичної концепції Джеймса Д'Адамо вийшла в 1997 р., була перекладена більше ніж 60 мовами та розійшлася у світі тиражем понад 7 млн. копій. Згідно із думкою Д'Адамо, всі продукти можна розподілити на корисні, нейтральні та шкідливі для організму залежно від групи крові людини, котра їх споживає. Однаковий набір та кількість спожитих продуктів забезпечать носію однієї групи крові збільшення ваги, а носію іншої ― схуднення та гарне здоров'я. Обґрунтування теорії базується на еволюційних особливостях груп крові та начебто пов'язаними з цим пристосувальними механізмами системи травлення. За даною концепцією, носії найбільш еволюційно давньої групи крові 0(І) отримають найбільшу користь від дієти, що багата на м'ясні продукти, оскільки, згідно із теорією Д'Адамо, наші первісні предки були саме м'ясоїдами. Група крові А(ІІ) виникла у період активного розвитку рослинництва, тому для таких людей раціон, що складається переважно з рослинних компонентів, буде оптимальним. Носії групи крові В(ІІІ) стали еволюційним надбанням періоду, коли з'явилося сільськогосподарське тваринництво, отже, виграшним для них вважається харчування, що включає різноманітні молочні продукти.  Група крові АВ (ІV) є своєрідною проміжною еволюційною ланкою, тому молочно-рослинна дієта в даному випадку є найбільш фізіологічною.

Чим відрізняються між собою носії різних груп крові? Чи є фізіологічне підґрунтя у твердженні, що специфічний тип харчування буде більш придатним та здоровим для людини із певною груповою приналежністю? Група крові ― це класифікація крові за наявністю/відсутністю певних речовин (зазвичай, білкової або полісахаридної природи) в еритроцитах та плазмі крові людини. Найчастіше в медицині застосовується класифікація груп крові за системою АВО, що була відкрита австрійським імунологом Карлом Ландштейнером у 1901 р. За даною системою, існує 4 групи крові: І (0), ІІ (А), ІІІ (В), ІV (АВ). Група крові залежить від наявності та/або відсутності в червоних кров’яних тільцях людини аглютиногенів (речовин-полісахаридів) двох типів ― А та В. Водночас із цим, в плазмі крові існують специфічні антитіла ― аглютиніни, також двох типів ― α та β. Власники І групи крові не мають еритроцитарних антигенів, однак їхня плазма містить аглютиногени обох типів (Див. таблицю). Група крові ІІ (А) характеризується наявністю аглютиногену А на поверхні еритроцитів та наявністю в плазмі крові аглютиногенів β. ІІІ група крові передбачає наявність аглютиногену В на поверхні еритроцитів та аглютиніну α. Кров ІV групи має еритроцити з обома типами аглютиногенів ― АВ та не містить аглютинінів у плазмі. Класифікація за системою АВО та резус-фактором має першочергове значення для процедури переливання крові. Знання про групу крові надзвичайно важливі при лікуванні станів, що супроводжуються значною крововтратою, при опіках, отруєнні, анемії. Так, людям, що входять до групи ризику за станом здоров’я (вагітні жінки та особи, яким будуть виконувати оперативні втручання), або мають особливі умови праці із високим ризиком поранень та травматизму (військові, працівники деяких екстрених служб тощо) обов’язково заздалегідь визначають групу крові для якомога швидшого початку переливання в разі його необхідності.

Вищезазначені відмінності і є основними між носіями різних груп крові. Безумовно, існують дослідження, що свідчать про певні статистичні розбіжності між станом здоров’я людей із різними групами крові. Так, одне з досліджень стверджує, що носії групи АВ(ІV) мають більший ризик виникнення тромбозів через специфічні зміни системи згортання крові, порівняно із людьми, котрі мають інші групи крові. Або, наприклад, особи, що мають групу крові О (І), більш вразливі до інфекції Helicobacter pylori, що стає причиною гастриту, виразки та раку шлунка. Слід зазначити, що нерідко дослідження, проведені в різних популяціях, мають численні розбіжності, а їх детальний аналіз ставить під питання коректність дизайну та використання певних методів (верифікація інфекції Helicobacter або ж безпосередня методика, що використовується для визначення групи крові). Однак чи справді особи, що мають різні групи крові, мають різну здатність до травлення та засвоєння певних компонентів їжі? Дослідження, що було виконано методом анкетування за участю понад 1400 осіб в Торонто (Канада) та включало обов’язкове визначення групи крові, продемонструвало цікаві результати. Анкетування допомогло вченим розподілити всіх добровольців на групи згідно із харчовим вподобанням учасників дослідження. Вегетаріанська дієта, тобто така, що відповідала дієті для групи крові А(ІІ), продемонструвала асоціацію із найнижчими показниками індексу маси тіла (а отже, й ожиріння), окружності талії, цифрами артеріального тиску, рівнем холестерину крові та показниками резистентності до інсуліну, котрі відображають ризик цукрового діабету 2 типу. Тип дієти для групи крові АВ (ІV), тобто молочно-рослинна дієта, також асоціювався із достовірно меншим ризиком ожиріння, цукрового діабету та порушень холестеринового обміну. Слід підкреслити, що ефект цих типів харчування не залежав від групи крові учасників дослідження. Тобто харчування із переважним вживанням рослинних продуктів, або лакто-вегетаріанське харчування, корисне саме по собі, незалежно від групи крові людини, що дотримується подібного раціону.

Окрім того, масштабний мета-аналіз, що включав результати декількох досліджень, підсумував, що дієта за групами крові не має чітких доказових основ, а ефективність подібних обмежень є доволі сумнівною. 

 

Таблиця. Характеристики груп крові за системою АВО

Група крові

Аглютиноген еротроцитів

Аглютинін сироватки крові

Поширеність груп крові в українців, %

І

Немає

α та β

37

ІІ

А

β

40

ІІІ

В

α

17

ІV

А,В

немає

6



Джерела:
1. Zakai NA, Judd SE, Alexander K, et al. ABO Blood Type and Stroke Risk: The REasons for Geographic and Racial Differences in Stroke (REGARDS) Study.Journal of thrombosis and haemostasis : JTH. 2014;12(4):564-570. doi:10.1111/jth.12507.      
2. Jaff MS. Relation between ABO blood groups and Helicobacter pylori infection in symptomatic patients. Clinical and Experimental Gastroenterology. 2011;4:221-226. doi:10.2147/CEG.S23019. 
3. J. Wang, B. Garcı´a-Bailo, D.E. Nielsen, A. El-Sohemy. ABO Genotype, ‘Blood-Type’ Diet and Cardiometabolic Risk Factors. PLOS ONE | www.plosone.org Jan. 2014 | Vol.9 | Iss.1 | e84749
4. L. Cusack, E. De Buck, V. Compernolle, P. Vandekerckhove. Blood type diets lack supporting evidence: a systematic review. Am J Clin Nutr 2013; 98: 99–104. 

 

Дізнайтеся ваші варіанти генів APOE та eNOS3:
ДНК-тест «Мій раціон»
1950 грн
Замовити тест
ДНК-тест «Моє вегетаріанство»
1950 грн
Замовити тест