© Dwight Eschliman

Метаболізм холестеролу

Автор Вікторія Васильченко
молекулярной біолог

Кожен із нас стикався з дуже різною інформацією про холестерол. У багатьох медичних статтях можна натрапити на такі поняття як ″хороший″ та ″поганий″ холестерол. Ним цікавляться як ті, хто обирає собі низькокалорійну дієту, так і ті, хто визначає стан власних судинних стінок та роботу серцево-судинної системи загалом. То що ж ми знаємо про холестерол, і які таємниці він досі приховує?

Для багатьох може стати відкриттям, що терміни ″холестерин″ та ″холестерол″ означають одну й ту саму молекулу. Можливо, Вам навіть частіше зустрічався ″холестерин″. Уперше цей термін застосував французький хімік-органік Мішель Шеврьоль (Michel Eugène Chevreul) у далекому 1816 році. Назва походить від двох грецьких слів ″chole″ (жовч) та ″stereos″ (твердий). Потім було виявлено здатність цією сполуки взаємодіяти з жирними кислотами (саме така хімічна взаємодія постійно відбувається в людському організмі).
 

Фото надано ресурсом pixabay

Відтоді холестерол став об’єктом активних досліджень. І хоча на сьогодні вивчено основні та потенційні властивості, проте залишаються відкриті питання про його метаболізм та роль у серцево-судинних захворюваннях.

В організм ссавців холестерол надходить екзогенно і ендогенно. Тобто потрапляє разом з їжею та синтезується організмом самостійно. У дорослої людини, наприклад, його загальний вміст становить 160 г, 90 % якого знаходиться в тканинах, а 10 % ― у рідинах. Зокрема, у крові міститься 8 % від загальної кількості холестеролу в організмі. Цікавим є те, що найбільше цієї сполуки потребують клітини нервової та сполучної тканин, а також м’язів. Також він входить до складу всіх клітинних мембран, надаючи їм гнучкості.

Загалом холестерол поділяють на структурний та метаболічний. Структурний ― це вільний холестерол клітинних мембран, а метаболічний ― це гетерогенний холестерол, зв’язаний з ефірами жирних кислот. Останній зосереджений у різних фракціях ліпопротеїнів та використовується для синтезу стероїдних гормонів, вітаміну D3 і формування плазматичних мембран. Ці сполуки синтезуються у різних відділах організму, і холестерол має до них транспортуватись. Цю функцію виконують ліпопротеїни різних фракцій, серед яких виокремлюють дві найважливіші ― низької та високої густини. Саме вони відіграють ключову роль у метаболізмі холестеролу.

Ліпопротеїни ― це поєднання ліпідів та протеїнів, що виступають структурними, сигнальними та метаболічними молекулами. У якості транспортерів холестеролу до органів виступають ліпопротеїни низької густини. А від органів, для подальшої екскреції в жовч, холестерол переносять ліпопротеїни високої густини. Такі ліпопротеїни здатні транспортувати холестерол навіть з атеросклеротичних бляшок, що може бути використане для лікування атеросклерозу та супутніх серцево-судинних захворювань.
 

Отже, перше знайомство відбулося. Тепер ми знаємо, що холестерол нерозлучний з ліпопротеїнами. Молекули холестеролу, ніби люди, наповнюють ″вагони метро″ ― ліпопротеїни, що транспортують їх кров’яним руслом. Вагони можуть їхати порожніми або переповненими, тому що холестеролу може бути надлишок чи недостача. У першому випадку можливе утворення атеросклеротичних бляшок, а в іншому ― порушення проникності мембран.

Стан судин визначається переважно тим, наскільки ефективно переноситься холестерол організмом. Саме тому ліпопротеїни, їхня кількість та функціональна активність, виступають маркерами розвитку серцево-судинних захворювань.
У наступних статтях спробуємо розібратися, які ж діагностичні методи виявлять зміни обміну холестеролу у Вашому організмі. Також зазирнемо у світ метаболізму різних фракцій ліпопротеїнів та дамо відповідь на запитання, чому їхній якісний стан використовують для визначення стану серцево-судинної системи.

Джерела:

1. Stoep M. High-density lipoproteins as a modulator of platelet and coagulation responses / M. Stoep, S. Korporaal, M. Eck // Cardiovascular Research. – 2014. – Vol. 103. – Р. 362-371.

2. Uchida Y. Imaging  of Native High-Density Lipoprotein in Human Coronary Plaque by Color Fluorescent Angioscopy / Y. Uchida, N. Hiruta, D. Yamanoi [and other] // Circulation Journal. Official Journal of the Japanese Circulation Society. – 2014. – Vol. 78. P. 1667-1675.

 

Дізнайтеся ваші варіанти генів APOE та eNOS3:
ДНК-тест «Мій раціон»
1950 грн
Замовити тест
ДНК-тест «Моє вегетаріанство»
1950 грн
Замовити тест